10.10.2022
Кожен учень і кожна учениця приходить до школи не лише з унікальними академічними потребами, але й із унікальним досвідом, культурою, мовою, особистістю, інтересами та ставленням до навчання. Учителі визнають, що всі ці фактори впливають на те, як учні навчаються в класі, тому педагоги коригують або диференціюють навчання відповідно до потреб учнів.
Про тонкощі диференційованого навчання розповіли під час Літньої академії проєкту «Навчаємось разом» канадійські експертки, які мають значний досвід викладання української як другої мови, Мелоді Костюк та Олена Гарцула.
Що таке диференційоване навчання?
Це процес пристосування уроків до індивідуальних інтересів, потреб і сильних сторін кожного учня. Таке навчання дає учням вибір і гнучкість у тому, як вони навчаються, а також допомагає вчителям персоналізувати результати.
Під час диференційованого навчання враховують індивідуальні стилі навчання та рівні готовності учнів. Дослідження ефективності диференціації показують, що цей метод приносить користь і учням, що мають проблеми з навчанням, і тим, хто готові до навчання краще.
Диференціація навчання може означати і викладання того самого матеріалу всім учням із використанням різноманітних навчальних стратегій, що може вимагати від учителів проведення уроків різного рівня складності залежно від здібностей кожного учня чи кожної учениці.
Ключові елементи диференційованого навчання
Познайомитися зі своїми учнями
Диференційоване навчання починається зі справжнього знання як про окремих учнів, так і про їхні спільноти. Важливо створити можливості для вивчення сильних сторін, потреб, інтересів, уподобань і способів навчання учнів.
Профілі учнів, переліки інтересів, а також постійне формальне та неформальне оцінювання – усе це може надати важливу інформацію для планування навчання з урахуванням конкретних потреб ваших учнів. Важливо вивчати риси учнів протягом року, щоб зрозуміти їхні сильні сторони й те, що їм потрібно для досягнення успіху.
Розуміти навчальну програму
Диференційоване навчання будується на визнанні того, що учні навчаються з різною швидкістю та різними способами. Щоб навчання та оцінювання були корисними та справедливими, вони іноді мають бути різними для різних учнів.
Водночас очікується, що всі учні досягнуть результатів за навчальною програмою. Ефективне диференційоване навчання підтримує та посилює навчальний план, а не замінює його.
Першим кроком є досконале розуміння навчальної програми. Потім можна почати визначати способи допомогти всім учням досягти результатів у навчанні, ставлячи собі такі запитання:
Забезпечити навчання кількома шляхами
Диференційоване навчання залежить від знання та використання різноманітних методів, щоб учні мали можливість навчатися та демонструвати свої знання різними способами. Наприклад, це може бути використання різних способів, за допомогою яких учні навчаються та отримують інформацію – вербально-мовний, музичний, тілесно-кінетичний тощо.
Учителі також можуть запропонувати більше підтримки деяким учням, а також більшу різноманітність складних завдань для інших, залучаючи таким чином більше учнів. Одним із найпростіших способів диференціації навчання є брати до уваги різноманітні інтереси учнів протягом вивчення розділу / курсу та надання учням вибору способів демонстрації свого навчання.
Дати учням можливість відповідати за своє навчання
Однією з кінцевих цілей освіти є поступове делегування учням відповідальності за навчання задля того, щоб вони стали здібними та вмотивованими. Під час диференційованого навчання в класі вчителі працюють над цією метою:
Використовуйте гнучкий і рефлексивний підхід
Для того щоб диференційоване навчання працювало, учителі повинні планувати наперед, із самого початку визначати різні шляхи для досягнення учнями успіху, а не намагатися коригувати їх пізніше. Учителі також повинні гнучко планувати, що дозволяє вносити зміни, коли з’являються нові потреби чи інтереси учнів.
У диференційованому навчанні поточне оцінювання учнів надає вчителям важливу та необхідну інформацію, яка спрямовує навчання. Разом із постійним оцінюванням диференційоване навчання також вимагає, щоб учителі регулярно обмірковували свою навчальну практику та використовували цю інформацію для її вдосконалення. Варто постійно оцінювати та коригувати зміст уроку відповідно до потреб учнів.
Диференціація може здійснюватися за різними напрямами
Диференційоване навчання – це спосіб мислення, а не перелік стратегій. Це визнання того, що всі учні мають різні таланти та виклики, а також те, що викладачі повинні визнавати ці відмінності та використовувати професійне судження, щоб професійно реагувати на них у нашому викладанні.
Диференціація може створити баланс між навчальним змістом та індивідуальними потребами учнів. Цього можна досягти шляхом зміни чотирьох конкретних елементів, пов’язаних із навчальною програмою:
Мета диференційованого навчання – створити можливості для навчання, які враховують відмінності в тому, як навчаються окремі учні, щоб забезпечити рівний доступ до важливого академічного змісту. Зміст може бути змінений для учнів, яким потрібна додаткова практика з основними елементами, перш ніж рухатися далі. Однак передбачається, що модифікації в інших ділянках зрештою дозволять усім учням опанувати той самий ключовий зміст.
Важливо визнати, що диференційоване навчання – це підхід до викладання, а не просто набір стратегій чи видів діяльності. Ефективна диференціація вимагає постійного оцінювання потреб учнів і свідомої уваги до планування навчальної діяльності та оцінювання для задоволення цих потреб.
Учителі повинні мати під рукою набір стратегій навчання, але вони також повинні вміти мислити нестандартно, щоб забезпечити задоволення потреб кожного учня й кожної учениці.
Так, роль учителя/-льки в диференційованому класі полягає в тому, щоб постійно запитувати себе: «Що потрібно цьому учневі (цій учениці) в даний момент, щоб мати змогу розвиватися з цим ключовим змістом, і що я маю зробити, щоб це сталося?»
Про експерток
Мелоді Костюк – має досвід роботи у відділі навчальних програм середньої школи Міністерства освіти Альберти (Канада); авторка навчальних програм і посібників; учителька зі значним досвідом викладання української як другої мови.
Олена Гарцула – учителька зі значним досвідом викладання української як другої мови. Працювала на посаді спеціального радника з української мови та культури в Міністерстві освіти Альберти (Канада), де підтримувала українських учителів Альберти, надаючи всебічне підвищення кваліфікації, знаходячи та розробляючи ресурси та матеріали.
Літня академія з української мови як державної для методистів/-ок інститутів післядипломної педагогічної освіти та вчителів/-льок, які викладають українську мову в початковій школі в класах із навчанням румунською та угорською мовою в Закарпатській та Чернівецькій областях має на меті підвищення педагогічної майстерності щодо застосування сучасних методик викладання української мови як державної для здобувачів освіти.
«Літня академія-2022» тривала з 15 по 19 серпня 2022 року в онлайн-форматі. Експертне коло «Літньої академії» складалося з фахівців і фахівчинь із України та Канади. Участь у навчанні взяло понад 60 учасників й учасниць.