Освітня програма у Фінляндії: що визначає держава, а що – школа

Як у Фінляндії складають освітні програми? Що визначає держава, що – місцева влада, а що – школа? Відповіді на ці та інші питання про освітню програму читайте у цьому матеріалі.

Державний рівень

Сценарій базової середньої освіти закладається на рівні національної освітньої програми, кажуть фінські експерти. Основними її принципами мають бути розвиток учнів як особистостей та як громадян демократичного суспільства, забезпечення умов для розвитку всіх без винятку учнів, а також закладення основ для навчання протягом життя.

Отже, національна освітня програма забезпечує єдину основу для місцевих освітніх програм та сприяє рівності у сфері освіти в усій країні.

Наприклад, на державному рівні фінська освітня система передбачає загальні інструкції для розвитку шкільної культури, розроблення освітніх середовищ, методів роботи, підтримки учнів, оцінювання їхніх досягнень. Національна освітня програма ґрунтується на міжнародних угодах, плані розвитку освіти, наукових дослідженнях, ключових принципах освітньої політики та законодавчих документах.

Фінська національна програма містить 7 наскрізних компетентностей, які мають враховуватися під час формування навчальної програми з кожного предмета, а також у визначенні цілей і ключових напрямів змісту навчання:

• мислення та вміння вчитися;
• культурна компетентність, взаємодія й самовираження;
• турбота про себе й управління повсякденним життям;
• багатомовність (здатність створювати та інтерпретувати різноманітні тексти);
• ІКТ;
• трудова компетентність і підприємництво;
• участь, залучення й побудова сталого майбутнього.

Документ також містить рекомендації щодо визначення цілей, змістових напрямів, педагогічних методів та оцінювання досягнень за різними віковими групами учнів – 1–2, 3–6 та 7–9 класи.

Місцевий рівень

Освітні програми кожного муніципалітету та школи формуються на основі національної освітньої програми. У них детально прописано умови та нюанси шкільного навчання в регіоні. Також вони враховують місцеві потреби та перспективи, є більш гнучкими та такими, куди за потреби оперативно можна внести зміни.

Загальна частина місцевої освітньої програми може розглядати такі питання:

• місцеві особливості та перспективи, що доповнюють базові цінності та концепції, викладені в національній програмі;
• взаємодію всіх учасників освітнього процесу (шкільний персонал, учні та їхні батьки) щодо розроблення освітньої програми школи;
• траєкторію навчання дітей громади – від дошкільної освіти до початкової й до базової середньої;
• врахування місцевих особливостей і потреб у формуванні освітньої програми;
• загальна кількість навчальних годин попредметно (мінімальна чи максимальна).

Отже, місцева освітня програма є стратегічним і педагогічним інструментом для регіональних гравців. Вважається, що її впровадження мотивуватиме педколективи до оновлення освітніх процесів. Адже швидкі зміни, що нині ми бачимо в усіх сферах, вимагають гнучкості та оперативної реакції від шкільної системи. Фінський досвід свідчить про те, що розв’язати це завдання можна, лише об’єднавши зусилля всіх ланок та учасників освітнього процесу.

Рівень школи

Освітня програма закладу освіти спрямована на формування педагогічного лідерства, встановлення цілей розвитку шкільної культури та, звісно, на реалізацію шкільної навчальної програми (тобто того, що відбувається безпосередньо на уроках). Вона описує питання, пов’язані з обов’язками, співпрацею та рівнем залучення учасників освітнього процесу.

Освітня програма навчального закладу має враховувати інтереси учнів та нюанси їхнього розвитку, забезпечувати їм підтримку та благополуччя, давати вчителям розуміння цілей, змісту навчання та оцінювання, а також бути зрозумілою для батьків чи опікунів дитини.

Місія школи, вважають фінські експерти, полягає в збереженні та водночас реформуванні суспільства та культури. Тому, коли йдеться про розвиток школи та формування шкільної навчальної програми, закономірно постають такі питання:

• що потрібно змінити, а що залишити без змін?
• чи достатньо в учителів знань і компетентностей, які нові навички їм потрібні?
• які цінності, бачення та стратегія мають бути в оновленій школі?
• які ролі в директорів шкіл, учителів, батьків?

Тож адміністраціям рекомендують насамперед визначитися з цінностями та баченням школи. Цінності керують операційною культурою в школі, визначають щоденний вибір дій кожним учасником освітнього процесу. Дотримання спільних цінностей – найголовніше завдання кожного в шкільній та позашкільній діяльності – від адміністрації до учнів та їхніх батьків (опікунів).

Тож для визначення цінностей закладу освіти та формування освітньої програми, бачення та стратегії всі учасники освітнього процесу мають дати відповіді на такі зпитання:

• як зробити так, аби цінності можна було бачити в повсякденному житті школи?
• як у нашій школі цінності перетворюються на педагогічну практику?
• які цінності, що на них спирається викладання й навчання різних предметів, сприяють гарному та осмисленому життю учнів?
• як цінності впливають на навчальну спільноту – як беремо на себе зобов’язання та залучаємо директорів шкіл, учителів, батьків (опікунів), навколишнє суспільство до цих цінностей?

Бажано проаналізувати за цими питаннями кожну прописану цінність. У Фінляндії в результаті складаються зведені таблиці, де прописано відповідальність кожного за дотримання визначених цінностей. Це полегшує формування загальної стратегії та операційної культури закладу освіти.

Бачення – це візуалізація майбутнього, у якому хоче опинитися школа через певний період часу. Щоби досягти цієї мети, усі учасники освітнього процесу мають розуміти та дотримуватися спільних цінностей, бути обізнаними в змісті освітньої програми кожного з предметів і компетентностях для її реалізації. А також бути гнучкими та готовими до оперативних змін і відповідальності та взаємодії.

А вже на основі цінностей та бачення формується стратегія розвитку закладу освіти, тобто програма дій, виконання яких приведе до реалізації цього бачення.

Цей матеріал було підготовлено для проєкту «Навчаємось разом» і оприлюднено на порталі НУШ наприкінці 2021 року за підсумками вебінару від Фінського проєкту «Навчаємось разом» + проєкту ЄС спільно з Командою підтримки реформ.

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.